«Розумні гроші» — це капітал, який знаходиться під контролем добре обізнаних інституційних інвесторів, знавців ринку, центральних банків, фондів та інших фінансових фахівців. Спочатку це був термін азартних ігор, який стосувався ставок, зроблених гравцями з успішним послужним списком.
Вважається, що «розумні гроші» мають більше шансів на успіх, тому що інвестуються тими, хто краще розуміє ринок або має інформацію, до якої звичайний інвестор не має доступу.
«Розумні гроші»також відносяться до колективної сили «великих грошей», яка може рухати ринки. У цьому контексті центральний банк є рушійною силою «розумних грошей», а окремі трейдери йдуть за «розумними грошима».
Загальноприйнята думка свідчить, що інсайдери та проінформовані спекулянти зазвичай вкладають більше, тому з цього випливає, що «розумні гроші» іноді ідентифікуються за більшим, ніж зазвичай, обсягом торгів, особливо коли мало або зовсім немає загальнодоступних даних, що підтверджують обсяг. Проте є дуже мало доказів, які підтверджують цю поширену підозру.
Одним із джерел інформації, яке генерується виключно більш інформованими учасниками ринку, є ціни опціонів на акції та індекси. Така інформація є складною та заплутаною для непідготовлених інвесторів, тому вона, природно, використовується більш обізнаними учасниками ринку. Знання того, хто є власником «розумних грошей» і куди вони інвестують, може бути дуже корисним для окремих інвесторів, котрі хочуть ходити за «розумними інвесторами».
Деякі постачальники даних використовують різні методи та джерела для групування інформації про транзакції комерційних та некомерційних трейдерів. Багато аналітиків використовують цю інформацію, щоб розділити діяльність з торгівлі ф'ючерсами на дії, які роблять більш інформовані інвестори. Будь-яке дослідження діаграм «розумні гроші проти дурних» підкреслює відомі розбіжності у цьому, як дві групи позиціонують себе над ринком.
Проте, треба зазначити, що аналіз графіка, у якому цінова дія визначається як «розумні гроші» чи «дурні гроші», може дати неправильні характеристики. Не кожна інвестиційна дія передає наміри інвесторів лише через цінову дію. Крім того, дохідність конкретної людини та навіть більшості професійних портфельних менеджерів часто не може відповідати дохідності інвестування в механічні індекси з часом.
Шкала розумних грошей
Одним із «розумних інвесторів» є Уоррен Баффет. Коли грошові резерви в його компанії Berkshire Hathaway накопичуються і не інвестуються, це є ознакою того, що Баффет не бачить великих можливостей для інвестування. Але він діє в іншому масштабі, адже інвестиції в розмірі 25 000 $ не такі вже й значні для портфеля в мільярд доларів.
«Розумні гроші» Баффета купують компанії, а не займають позиції. Інституційні інвестори масштабу Баффета потребують масштабування для загального впливу портфеля.Таким чином, навіть коли «розумні гроші» втрачають цінність у поточних ринкових умовах, це не означає, що немає жодних можливостей, особливо для акцій невеликого розміру.