Збалансований бюджет – це ситуація у фінансовому плануванні чи бюджетному процесі, коли загальні очікувані доходи дорівнюють запланованим витратам. Цей термін найчастіше застосовується до бюджетування державного сектора (уряду).
Фраза «збалансований бюджет» зазвичай використовується щодо офіційних державних бюджетів. Наприклад, уряди можуть випустити пресреліз, у якому говориться, що вони мають збалансований бюджет на майбутній фінансовий рік, або політики можуть проводити кампанію з обіцянкою збалансувати бюджет після приходу до влади.
Разом з терміном «збалансований бюджет» часто використовується «профіцит бюджету». Профіцит виникає, коли доходи перевищують витрати, а сума профіциту є різницею між ними. В умовах ведення бізнесу компанія може реінвестувати надлишки назад (наприклад, витрати на дослідження та розробки), виплачувати їх співробітникам у вигляді премій або розподіляти серед акціонерів як дивіденди. Дефіцит бюджету, навпаки, призводить до збільшення боргів, оскільки витрати треба покривати.
Переваги та недоліки збалансованого бюджету
Прихильники збалансованого бюджету стверджують, що надмірний його дефіцит обтяжує майбутні покоління непосильними боргами. Так само як будь-яке домашнє господарство чи бізнес мають збалансувати свої витрати з доходом, уряд повинен прагнути підтримувати баланс між податковими надходженнями та витратами. Більшість економістів погоджуються з тим, що надмірне боргове навантаження державного сектора може становити серйозний системний ризик для економіки. Зрештою, для обслуговування цього боргу необхідно підвищити податки чи штучно збільшити грошову масу, знецінюючи в такий спосіб національну валюту. З іншого боку, постійний бюджетний профіцит не має політичної популярності. Хоча урядам може бути вигідно відкладати надлишки у так звані фонди на чорний день.
Деякі економісти вважають, що бюджетний дефіцит і профіцит є цінною метою податково-бюджетної політики, достатньою для того, щоб ризик жахливих наслідків надмірного боргу міг бути виправданим у короткостроковій перспективі. Кейнсіанські економісти (представники макроекономічної течії) наполягають на тому, що дефіцитні витрати є ключовою тактикою в арсеналі уряду для боротьби з рецесією (помірним спадом темпів економічного зростання).
Вони стверджують, що:
- Під час економічного спаду попит знижується, що призводить до зниження валового внутрішнього продукту (ВВП). Кейнсіанці кажуть, що дефіцитний бюджет можна використовувати для компенсації недостатнього приватного попиту або стимулювання витрат приватного сектора шляхом вливання грошей у ключові сектори економіки.
- В добрі економічні часи уряди мають використовувати профіцит бюджету, щоб стримувати попит у приватному секторі. Для кейнсіанців збалансований бюджет насправді є відмовою уряду від обов'язку використовувати фіскальну політику (вплив на економіку за рахунок зміни витрат або доходів) для того чи іншого напряму економіки.
Існування надлишків державних коштів зазвичай призводить до зниження податків і збільшення витрат, оскільки гроші, що накопичуються на державних рахунках, є привабливою метою для витрачання. Загалом збалансований бюджет може допомогти урядам уникнути небезпеки дефіциту чи профіциту.