Коефіцієнт Шарпа був розроблений лауреатом Нобелівської премії Вільямом Шарпом і використовується, щоб допомогти інвесторам зрозуміти прибутковість інвестицій у порівнянні з їхнім ризиком. Коефіцієнт являє собою середній прибуток, отриманий понад безризикову ставку на одиницю волатильності або загального ризику. Волатильність — це міра коливання ціни активу чи портфеля.
Розраховується коефіцієнт Шарпа за такою формулою:
Коефіцієнт Шарпа = (Рп - Рф) / Оп,
де
Рп — повернення портфеля;
Рф — безризикова ставка;
Оп — стандартне відхилення надмірної прибутковості портфеля.
Про що може розповісти коефіцієнт Шарпа?
Віднімання безризикової ставки від середньої прибутковості дозволяє інвестору краще виділити прибуток, пов'язаний з ризикованою діяльністю. Безризикова прибутковість — це дохід від інвестицій з нульовим ризиком, тобто дохід, на який інвестори можуть очікувати, не беручи на себе жодного ризику.
Коефіцієнт Шарпа — один з найбільш широко використовуваних методів розрахунку прибутковості з поправкою на ризик. Сучасна теорія портфеля (MPT) стверджує, що додавання активів в диверсифікований портфель з низькою кореляцією може знизити ризик портфеля без шкоди для прибутковості.
Коефіцієнт Шарпа можна використовувати для оцінки минулої ефективності портфеля (постфактум), коли у формулі використовуються фактичні доходи. Тут в якості альтернативи інвестор може використовувати очікувану прибутковість портфеля і очікувану безризикову ставку.
Чим вищий коефіцієнт Шарпа портфеля, тим вища його ефективність з поправкою на ризик. Якщо аналіз призводить до негативного коефіцієнта Шарпа, це означає, що:
- безризикова ставка вища, ніж дохідність портфеля;
- очікувана прибутковість портфеля буде негативною.
Коефіцієнт Шарпа також може допомогти пояснити, чи викликана надмірна прибутковість портфеля розумними інвестиційними рішеннями або результатом надто великого ризику. Хоча один портфель або фонд може принести більш високу прибутковість, ніж його аналоги, це хороша інвестиція тільки в тому випадку, якщо більш висока дохідність не пов'язана з надмірним ризиком.
Коефіцієнтом Шарпа можуть маніпулювати портфельні менеджери, які прагнуть підвищити свою історію прибутковості з поправкою на ризик. Це можна зробити, подовживши інтервал вимірювання, що призведе до нижчої волатильності. Наприклад, річне стандартне відхилення денної прибутковості зазвичай вище, ніж у тижневої.
Вибір періоду для аналізу з найкращим потенційним коефіцієнтом Шарпа, а не нейтральним ретроспективним періодом — ще один спосіб ретельного відбору даних, який спотворить прибутковість з поправкою на ризик.