Реальна норма прибутку (реальна ставка прибутковості) після оподаткування — це фактична фінансова вигода від інвестицій з урахуванням впливу інфляції та податків.
Поняття реальної норми прибутку після оподаткування
Розглянемо приклад. Протягом року інвестор може отримати від своїх вкладень в акції номінальну прибутковість 12%. Але реальна прибутковість, тобто гроші, які він зможе покласти в кишеню, буде меншою, ніж 12%. Інфляція протягом року могла становити 3%, в результаті реальна дохідність впала до 9%. А оскільки він продав акції з прибутком, доведеться сплачувати податки, скажімо 2% від суми.
Тобто, реальна дохідність = номінальна дохідність – інфляція – податки.
Виходить, щоб з часом по-справжньому виростити свої «золоті яйця», інвестори повинні зосередитися на реальній ставці прибутку, а не на номінальній прибутковості.
Крім реальної та номінальної прибутковості існує ефективна прибутковість, що показує підсумковий приріст портфеля. В ній враховуються комісії, дивіденди, витрати тощо.
Найменшу невідповідність між реальною та номінальною прибутковістю після сплати податків демонструють:
- Муніципальні облігації.
- Цінні папери з захистом від інфляції.
- TIPS (казначейські цінні папери з захистом від інфляції).
- Інвестиції, що зберігаються на рахунках з пільговим оподаткуванням (наприклад, IRA Roth).
Реальна ставка прибутковості, наприклад, може показати, наскільки ти став багатшим з урахуванням підвищення цін у всіх сферах життєдіяльності.Ти запитаєш: «Як можна використовувати гроші, щоб отримати найвищу реальну прибутковість?». Припустимо, в тебе є 100 000 грн. Якщо ти будеш зберігати їх вдома, то зможеш купити, наприклад, 90 продуктових наборів. Якщо ти інвестуєш їх у банк під 10% річних, зможеш купити 99 наборів. В разі ж інвестування своїх грошей у біржу – 104, з чого випливає, що ти став багатшим майже на 4%.
Реальна ставка прибутковості після сплати податків є більш точним показником інвестиційного прибутку та зазвичай значно відрізняється від номінальної (валової) норми прибутку або її прибутковості до відрахування комісій, інфляції та податків.