Конверт — це технічний індикатор, який наноситься на ціновий графік з верхнім та нижнім кордонами. Найбільш поширений приклад конверта — конверт ковзного середнього, що створюється з використанням двох ковзних середніх, які визначають верхній і нижній рівні діапазону цін.
Зазвичай конверти використовуються, щоб допомогти трейдерам та інвесторам визначити умови крайньої перекупленості, перепроданості цінних паперів і торгові діапазони.
Як працюють конверти?
Трейдери можуть інтерпретувати конверти по-різному, але більшість використовують їх для визначення торгових діапазонів. Коли ціна досягає верхньої межі, цінний папір вважається перекупленим, і генерується сигнал на продаж. Якщо вартість цінного паперу досягає нижньої межі, він вважається перепроданим, тому виникає сигнал для придбання. Ці стратегії ґрунтуються на принципах повернення до середнього.
Для нестабільних цінних паперів під час створення конверта, щоб уникнути швидких торгових сигналів, трейдери використовують вищі відсотки. В той же час менш волатильні цінні папери вимагають нижчих відсоткових ставок (щоб створити достатню кількість торгових сигналів).
Для підвищення шансів на успіх інвестори використовують конверти у поєднанні з іншими формами технічного аналізу. Наприклад, ідентифікують потенційні можливості, коли ціна виходить за межі конверта, а потім, щоб визначити переломний момент, дивляться на графічні моделі або показники обсягу. Цінні папери можуть довго торгуватися за умов перекупленності або перепроданості.
Розрахунок конверту
Найбільш поширеним типом індикатора є конверти ковзної середньої. Вони створюються шляхом визначення фіксованого відсотка (для створення верхньої та нижньої меж).
Візьмемо для прикладу п'ятивідсотковий простий конверт ковзної середньої S&P 500 SPDR (SPY).
Розрахунки для цього конверта:
Верхня межа = SMA 50 + SMA 50 * 0,05
Нижня межа = SMA 50 - SMA 50 * 0,05
Середня точка = SMA 50
де
SMA 50 — 50-денна проста ковзна середня.
Трейдери можуть зайняти:
- Коротку позицію у фонді, що торгується на біржі (коли ціна вийшла за межі верхнього діапазону).
- Довгу позицію (коли ціна опустилася нижче за нижній діапазон).
В обох випадках трейдер виграє від повернення до середнього значення у наступні періоди.
Також трейдери можуть встановлювати точки стоп-лоссу на фіксований відсоток (за межами верхньої та нижньої меж), в той час як точки фіксації прибутку часто встановлюються на середній лінії.