β (бета-коефіцієнт) – це показник ризику та мінливості вартості цінного паперу чи портфеля. Бета використовується в моделі ціноутворення капітальних активів (CAPM), яка описує взаємозв'язок між систематичним ризиком і очікуваною дохідністю активів (зазвичай акцій). CAPM широко використовується як метод оцінки ризикових цінних паперів і для отримання оцінок очікуваної дохідності активів з урахуванням їхнього ризику та вартості капіталу.
Як працює β?
Бета-коефіцієнт може виміряти волатильність (мінливість ціни) окремих акцій в порівнянні з систематичним ризиком всього ринку.
Бета ефективно визначає активність дохідності цінних паперів, коли вони реагують на коливання ринку. β цінного паперу розраховується за формулою:
β = Ri / Rm,
Де:
- Ri – прибутковість конкретної акції.
- Rm – дохідність фондового індексу (за аналізований період).
Розрахунок бета-коефіцієнта використовується, щоб допомогти інвесторам зрозуміти, чи рухається акція в тому ж напрямку, що весь ринок. Це також дає уявлення про те, наскільки ризиковою вона є.
Зрештою, інвестор використовує β-коефіцієнт, щоб оцінити, який рівень ризику акція додає в портфель.
Щоб конкретна акція порівнювалася з «правильним еталоном», вона повинна мати високе значення R-квадрату (статистичної міри, що показує відсоток історичних змін вартості цінних паперів, які можна пояснити рухами еталонного індексу). Один зі способів оцінити ризик – поділ його на дві категорії:
- Перша – систематичний (недиверсифікований) ризик, тобто ризик падіння всього ринку. Фінансова криза 2008 року є яскравим прикладом цієї категорії ризику.
- Несистематичний (диверсифікований) ризик – невизначеність, пов'язана з окремою акцією чи галуззю. Наприклад, несподіване оголошення про те, що компанія Lumber Liquidators (LL) у 2015 році продавала паркетні підлоги з небезпечним вмістом формальдегіду, є прикладом несистематичного ризику.
Типи бета-коефіцієнта
Існує 4 типи β:
- Той, що дорівнює 1,0.
- Менший одиниці.
- Більший 1,0.
- З негативним значенням.
Перший випадок говорить про те, що ціна паперів пов'язана з ринком. Акція з бетою 1,0 має систематичний ризик. Вона не збільшує ризик для портфеля, але й не збільшує ймовірність того, що він забезпечить надмірну прибутковість.
Бета менше 1,0 означає, що цінний папір теоретично менш мінливий, ніж ринок. Включення цієї акції в портфель робить його менш ризиковим, ніж такий портфель без акції.
Бета-коефіцієнт, що перевищує 1,0, вказує на те, що вартість цінного паперу теоретично більш мінлива (волатильна), ніж ринкова. Тобто додавання таких акцій у портфель збільшує його ризик, але водночас може збільшити очікувану прибутковість.
Буває, що Бета = -1,0. Таку акцію можна розглядати як протилежне, дзеркальне відображення еталона. Проте, наприклад, у тих, хто займається високоризиковими інвестиціями, негативний коефіцієнт є звичною ситуацією.
Слід пам'ятати, що бета-коефіцієнт не дуже корисний для довгострокових інвестицій, оскільки залежно від стадії зростання компанії та інших факторів мінливість акцій з року в рік може бути значною.